Чому ми любимо дивитися «жахи»?
Хто з нас хоч би раз в житті не дивився фільми жахів або трилери, а будучи в дитячому таборі не розповідав вночі під ковдрою при тьмяному світлі ліхтарика страшні історії? Людям подобається, щоб було страшніше, навіть якщо в найпереконливіших сценах вони відвертаються від екрану. Чому ж ми лякаємо себе? Виключно заради гострих відчуттів або це напади так званої каунтерфобії (боязні злякатися)? Давайте спробуємо розібратися.
При каунтерфобії людина, як вважають деякі психологи, шукає можливість довести собі, що вона значно сміливіша і холоднокровна, ніж інші, і з цією метою прагне піддати себе випробуванню, тобто побачити щось страшне. Деякі діти, батьки яких заохочують і виховують в них стійкість і безстрашність, демонструють схильність до каунтерфобії, крім того, як показали дослідження, спровокувати посилення цього явища може яка-небудь травма, що також змінює реакцію на власний страх.
Каунтерфобна поведінка може бути причиною захоплення екстремальними видами спорту. Наприклад, якщо людина кілька разів стрибнула з парашутом, але це здалося їй недостатньо небезпечним, наступного разу вона може навмисно збільшити ризик, наприклад, до останнього моменту не розкриваючи рятівний купол, щоб мати можливість зіткнутися із страхом смерті «лицем до лиця».
Чому ми любимо дивитися «жахи»?
Як стверджують учені, практично кожна людина в тій або іншій мірі проявляє ознаки каунтерфобії, про це свідчать повні зали кінотеатрів під час прем'єри чергового «ужасу» і зростаючі продажі різних відеоігор, які дозволяють на деякий час стати учасником «справжніх» бойових дій і вдосталь намилуватися смертю і кров'ю віртуальних солдатів. Деякі люди біжать від своїх страхів, а інші шукають зустрічі з ними.