Що насправді сталося з велосипедом, який вріс у дерево?
Ця світлина з дитячим велосипедом, який вріс у дерево, регулярно з'являється в Інтернеті, супроводжуючи зворушливу історію про те, як у 1914 році хлопець прикував його до дерева якраз за кілька хвилин до того, як його відправили на Першу Світову війну, з якої він так ніколи і не повернувся. Легенда розповідає, що батьки хлопця навмисно залишили велосипед прикутим до дерева, щоб це було нагадуванням і їм самим, і всім навколо, про їхнього зниклого сина. Проте чи багато правди у цій легенді?
Перша розбіжність криється вже на самому початку легенди. Йдеться про Америку, а Америка приєдналася до Першої Світової війни не у 1914 році, а тільки в 1917 році. До того ж велосипед належить явно зовсім маленькому хлопчикові, років десяти, а таких ніхто не посилав на війну. Більш того, якщо розбиратися у самих велосипедах, то можна з'ясувати, що такого роду велосипедів ще не існувало на початку ХХ сторіччя.
То що ж тут сталося насправді? Щоб з'ясувати історію дерева з велосипедом на острові Вашон (Vashon Island Bike Tree), не потрібно повертатися аж у 1914 рік, досить повернутися лише трохи на 60 років тому. Саме цьому часу належить модель даного велосипеда. І належав він колись 8-річному хлопчику на ім'я Дон Паз (Don Puz). Принаймні, саме такі дані знайшла свого часу газета The Seattle Times. Історію цю розповів сам Дон Паз, який на той час був шерифом на пенсії і проживав у Кенневіку.
Він виріс на острові Вашон і жив там аж до 1992 року. А тоді, у 1954 році, батько Дона загинув у пожежі, залишивши свою дружину і дітей. Щоб допомогти родині вижити, люди з усього острова почали приносити їм різні речі, від одягу і предметів побуту до їжі. Серед цих принесених речей був велосипед. «Мені ніколи не подобався цей велосипед, — розповідає Дон. — Він був ніби триколісний велосипед для малюків, але тільки з двома колесами. У нього були жорсткі шини і дуже тоненьке кермо».
Коли сім'я Дона зрештою змогла переїхати в окремий будинок, їм дісталося житло у болотистій місцевості. «Нам подобалося там грати, — згадує Дон. — Ми ловили пуголовків. Залазили у калюжі і бруд. Чудове місце». І ось якраз у цей час він одного разу забув в одному з таких місць свій велосипед, і мало переймався з цього приводу. Нема та й нема. І тільки у 1995 році, відвідуючи сестру, яка все ще жила на острові, Дон пішов з нею подивитися на місцеву визначну пам'ятку. «Перше, що я сказав — Так це ж мій байк! У цьому я ані на мить не сумнівався». І, як каже Дон, велосипед йому досі не подобається.
А тим часом велосипед у дереві і справді став знаменитим. Сюди приїжджають туристи, спеціально тільки заради цього місця. У крамницях продаються різні сувеніри зі зображенням знаменитого велосипеда. Місцеві жителі дорожать цим незвичайним предметом, і коли старі деталі велосипеда приходять у непридатність, їх обережно замінюють на нові.
А як же так вийшло, що велосипед вріс у дерево? «Навряд чи дерево саме підняло велосипед угору, — коментує ситуацію професор Елізабет Ван Волкенбурґ. — Для дерева це занадто важка ноша. Швидше за все, коли дерево вже було великим, хтось просто закинув велосипед наверх».
Джерело
То що ж тут сталося насправді? Щоб з'ясувати історію дерева з велосипедом на острові Вашон (Vashon Island Bike Tree), не потрібно повертатися аж у 1914 рік, досить повернутися лише трохи на 60 років тому. Саме цьому часу належить модель даного велосипеда. І належав він колись 8-річному хлопчику на ім'я Дон Паз (Don Puz). Принаймні, саме такі дані знайшла свого часу газета The Seattle Times. Історію цю розповів сам Дон Паз, який на той час був шерифом на пенсії і проживав у Кенневіку.
Він виріс на острові Вашон і жив там аж до 1992 року. А тоді, у 1954 році, батько Дона загинув у пожежі, залишивши свою дружину і дітей. Щоб допомогти родині вижити, люди з усього острова почали приносити їм різні речі, від одягу і предметів побуту до їжі. Серед цих принесених речей був велосипед. «Мені ніколи не подобався цей велосипед, — розповідає Дон. — Він був ніби триколісний велосипед для малюків, але тільки з двома колесами. У нього були жорсткі шини і дуже тоненьке кермо».
Коли сім'я Дона зрештою змогла переїхати в окремий будинок, їм дісталося житло у болотистій місцевості. «Нам подобалося там грати, — згадує Дон. — Ми ловили пуголовків. Залазили у калюжі і бруд. Чудове місце». І ось якраз у цей час він одного разу забув в одному з таких місць свій велосипед, і мало переймався з цього приводу. Нема та й нема. І тільки у 1995 році, відвідуючи сестру, яка все ще жила на острові, Дон пішов з нею подивитися на місцеву визначну пам'ятку. «Перше, що я сказав — Так це ж мій байк! У цьому я ані на мить не сумнівався». І, як каже Дон, велосипед йому досі не подобається.
А тим часом велосипед у дереві і справді став знаменитим. Сюди приїжджають туристи, спеціально тільки заради цього місця. У крамницях продаються різні сувеніри зі зображенням знаменитого велосипеда. Місцеві жителі дорожать цим незвичайним предметом, і коли старі деталі велосипеда приходять у непридатність, їх обережно замінюють на нові.
А як же так вийшло, що велосипед вріс у дерево? «Навряд чи дерево саме підняло велосипед угору, — коментує ситуацію професор Елізабет Ван Волкенбурґ. — Для дерева це занадто важка ноша. Швидше за все, коли дерево вже було великим, хтось просто закинув велосипед наверх».
